Відділ організаційної-кадрової роботи, юридичного супроводу та зв'язків з громадкістю

 

СОЦІАЛЬНА ВІДПУСТКА , ХТО МАЄ ПРАВО?

19.07.2023, 10:27

На запити з місць чи має право батько на додаткову оплачувану відпустку, якщо він має двох і більше дітей віком до 15 років, за умови, що мати дітей перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та не скористалася правом на цю додаткову відпустку, роз’яснюємо таке. Право на відпустку мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Відповідно до статті 1821 КЗпП та статті 19 Закону України «Про відпустки», одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному з прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України). За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Оскільки статтею 19 Закону України «Про відпустки» чітко не визначена сукупність декількох підстав для набуття права на додаткову соціальну відпустку тривалістю понад 10 календарних днів, то, відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 21.07.2010 № 215/13/116-10 проведена правова експертиза цього питання, в результаті якої визнано правомірним вважати кожну підставу, визначену частиною першою цієї статті, окремою підставою. Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад тривалість щорічної відпустки, передбаченої статтями 6, 7 і 8 Закону «Про відпустки», а також понад тривалість щорічних відпусток, установлених іншими законами та нормативно-правовими актами, й переносяться на інший період або продовжуються в порядку, визначеному статтею 11 Закону № 504. Період часу, за який надається відпустка, — календарний рік, а не робочий рік. Це відрізняє її від щорічних відпусток. Право на таку відпустку повної тривалості в такому разі виникає незалежно від відпрацьованого часу, з 1 січня нового року. Якщо нею не скористатися, то з кожного 1 січня вона накопичується. Проте скористатися додатковою соціальною відпусткою може тільки один із батьків. Хто саме – вони обирають самостійно. Так, роботодавцеві має бути наданий будь-який належним чином оформлений і засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується, що другому з батьків дітей не надавалася така соціальна відпустка. Таким документом є довідка з місця роботи другого з батьків, у якій зазначено, що працівник не використовував додаткову відпустку. Але, якщо працівник таку довідку не може надати з об’єктивних причин (другий з подружжя є безробітним, приватним підприємцем тощо), то відповідними документами можуть стати: копія трудової книжки, витяг із електронної трудової книжки з порталу електронних послуг ПФУ, дані про трудовий та страховий стаж із реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування ПФУ, довідка з центру зайнятості, довідка про зайняття підприємницькою діяльністю, тощо. (див. роз’яснення Мінекономіки у листах від 01.07.2021 р. № 4712-06/34401-07, від 10.08.2021 р. № 4712-06/40797-07 та від 10.08.2021 р. № 4712-06/40796-07). Додаткова соціальна відпустка на частини не ділиться, тобто одразу надаються всі 10 календарних днів. Виняток — особи, які мають одразу дві причини на надання такої відпустки. Тоді вони можуть її поділити на 10 + 7 (лист Мінсоцполітики від 12.05.2015 № 256/13/116-15). Важливо Отримувач відпустки не обов’язково тепер має працювати. Це значить, що зараз право на відпустку має, наприклад, жінка, яка взагалі впродовж року жодного дня не працювала, наприклад, перебувала в декретній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Також мати, яка перебуває у такій декретній відпустці, може передати право на відпустку на дітей батькові. Звертаємо увагу, що в даних нормах ідеться не про чоловіка і дружину, а про матір й батька, тобто батьки не обов’язково мають перебувати в шлюбі. Якщо в дитячу відпустку йде батько, то мати втрачає за відповідний рік право на неї. Також зазначимо, що законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівникам, котрі мають дітей. Тому, якщо працівник з якихось причин не скористався цим правом і не використав цю відпустку за минулий рік або ж за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачена компенсація за всі невикористані дні відпустки, згідно зі статтею 24 Закону України «Про відпустки».

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РОБОТОДАВЦІВ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА ПІД ЧАС ВІЙНИ

19.07.2023, 10:16

За порушення законодавства про працю, посадових осіб підприємств, а також фізичних осіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями, можуть притягнути до адміністративної відповідальності. Умови притягнення до адміністративної відповідальності передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення (надалі - «КУпАП»). Стаття 41 КУпАП 1. Порушення встановлених термінів виплати зарплати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення законодавства про працю (п. 1, 2 ст. 41 КУпАП). Стягнення - штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (надалі - «нмдг») (від 510 до 1 700 грн.). У разі повторного вчинення протягом року - штраф від 100 до 300 нмдг (від 1 700 до 5 100 грн.). Примітка: Згідно повідомлень Держпраці, роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати. 2. Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства (п. 3, 4 ст. 41 КУпАП). Стягнення - штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 500 до 1000 нмдг (від 8 500 до 17 000 грн.). У разі повторного вчинення протягом року - штраф від 1000 до 2000 нмдг (від 17 000 до 34 000 грн.). КУпАП передбачено адміністративну відповідальність і за вчинення інших порушень трудового законодавства, а саме: 1. Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення строку початку ведення переговорів, незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у встановлений сторонами переговорів строк (ст. 41-1 КУпАП). Стягнення - штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 3 до 10 нмдг (від 51 до 170 грн.). 2. Порушення чи невиконання колективного договору, угоди (ст. 41-2 КУпАП). Стягнення - штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1 700 грн.). Примітка: На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Відповідно, і відповідальність за порушення (невиконання) таких зупинених положень не може наставати. 3. Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод (ст. 41-3 КУпАП). Стягнення - штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 1 до 5 нмдг (від 17 до 85 грн.). Примітка: На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Відповідно, і відповідальність за порушення (невиконання) таких зупинених положень не може наставати. 4. Прийняття посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами (ст. 200 КУпАП). Стягнення - штраф на посадових осіб підприємств від 1 до 3 нмдг (від 17 до 51 грн.) та від 10 до 14 нмдг (від 170 до 238 грн.) у разі повторного вчинення такого порушення протягом року. 5. Порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних суб'єктів господарської діяльності (надалі - СГД), що діють на території України, фізособами - підприємцями, які використовують найману працю, встановленого порядку працевлаштування, прийняття на навчання іноземців та осіб без громадянства, надання їм житла, а також інші порушення, якщо вони сприяють іноземцям та особам без громадянства в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування або спрямовані на їх незаконну реєстрацію, оформлення документів на проживання (ст. 204 КУпАП). Стягнення - штраф на посадових осіб підприємств та фізосіб-підприємців від 100 до 200 нмдг (від 1 700 до 3 400 грн.). 6. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів (ст. 188-4 КУпАП). Стягнення - штраф на працівників від шести до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (112 - 170 грн.) і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510-1 700 грн.). Бажаєте мінімізувати кадрові ризики для своєї компанії? Спробуйте ІТ-платформу LIGA360:HR. Дізнавайтесь першими про зміни трудового законодавства, контролюйте відгуки про бренд роботодавця, перевіряйте надійність кандидатів та співробітників. Фінансова відповідальність Крім того, до підприємств або фізичних осіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями, за порушення трудового законодавства застосовується відповідальність згідно зі ст. 265 Кодексу законів про працю України (надалі - «КЗпП України») у вигляді фінансової санкції (штрафу). ст. 265 КЗпП України 1. Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); 2. Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві; 3. Виплата зарплати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків; За вказані вище правопорушення передбачено стягнення - 10 розмірів мінімальної зарплати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення - 65 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 67 000 грн.), за повторне - 30 розмірів - 195 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 201 000 грн.) 4. Порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі; Стягнення - 3 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення - 19 500 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 20 100 грн.). Примітка: Щодо заборгованості з заробітної плати, згідно повідомлень Держпраці, роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати. 5. Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці; Стягнення - 2 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення - 13 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 13 400 грн.). 6. Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, залученим до виконання військових обов'язків; Стягнення - 4 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення - 26 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 26 800 грн.). 7. Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні; Стягнення - 3 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення - 19 500 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 20 100 грн.). 8. Недопущення до проведення перевірки, перешкоджання в її проведенні з питань неоформлених працівників, неповної зайнятості та неповної сплати ЄСВ і податків; Стягнення - 16 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення - 104 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 107 200 грн.). 9. Порушення інших вимог трудового законодавства, крім перелічених вище. Стягнення - 1 розмір мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення - 6500 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 6700 грн.), за повторне - 2 розміри - 13 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 13 400 грн.). Кримінальна відповідальність За порушення законодавства про працю винні особи можуть бути притягнені і до кримінальної відповідальності. Зокрема, відповідальність за порушення трудового законодавства передбачено наступними статтями Кримінального кодексу України (надалі - «КК України»): - ст. 172 КК України - установлено кримінальну відповідальність за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також за інше грубе порушення законодавства про працю; - ст. 173 КК України - передбачено кримінальну відповідальність за грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності; - ст. 175 КК України - передбачено відповідальність за безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності. Враховуючи різноманітність видів відповідальності за порушення трудового законодавства роботодавцям варто ґрунтовно задуматися перед тим, як вдаватись до відповідних кроків щодо працівника, адже економічні ризики від таких дій є значними.